Бюджет України

Аналітики R&D центру YouControl проаналізували декларації чинних народних обранців щодо розміру доходу та заробітної плати за останні два роки. Як виявилося, торік 298 депутатів отримали більше доходу, ніж у 2022-му. Також аналіз даних свідчить про підвищення рівня заробітної плати нардепів, середньорічний показник у 2023 році збільшився на 36% в порівнянні з показником у 2022 році. Про джерела доходу нардепів та їх зв’язки з фінансово-промисловими групами — в новому дослідженні YouControl. Підвищення депутатської зарплати та зростання у доходах Фахівці YouControl вивчили дані Єдиного державного реєстру декларацій. А саме: 11 розділ декларацій «Доходи, у тому числі подарунки». Було виявлено 391 декларацію чинного народного депутата за 2022-2023 роки. Нині ж у Верховній Раді налічується 401 народний депутат 9 скликання. Сукупний дохід чинних нардепів, декларації яких є у відкритому доступі за 2022-2023 рр., склав більше 7 млрд грн. Так, 42% від суми складають доходи депутатів «Європейської Солідарності», 18% — «Слуги Народу», 12% — «Партії «За майбутнє», 6% — «Довіри», 5% — доходи позафракційних нардепів. Доходи інших політсил складають трохи більше ніж 10% від загальної суми.

Побачити всі відкриті дані про матеріальний стан чиновників і депутатів України, а також всіх, хто за законом повинен здавати податкову декларацію, можна в Каталозі електронних декларацій в YouControl. У 2023 році 298 народних обранців отримали більше доходу, ніж у 2022-му. А от у 89 парламентарів доходи, навпаки, зменшилися. У 2023 році у 159 депутатів заробітна плата становить 50% і вище від загальної суми доходу. У 2022 році більшу частину доходів зарплата складала у 270 депутатів. Також аналіз даних з декларацій свідчить про підвищення рівня заробітної плати нардепів, середньорічний показник у 2023 році збільшився на 36% в порівнянні з аналогічним показником у 2022-му. Середня річна зарплата політиків у 2023 році склала майже 638 тис. грн проти 468 тис. грн у 2022 році. Найбільші суми заробітної плати за 2023-й отримали члени фракції «Слуги Народу» Руслан Стефанчук — 949 тис. грн та Олександр Мережко — 843 тис. грн. Фракція «Слуга Народу» Доходи депутатів найчисельнішої фракції партії «Слуга Народу» за досліджуваний період становлять 1,33 млрд грн або 18% від сукупного доходу чинних нардепів. Найбільший дохід серед членів фракції «Слуга Народу» у 2023 році задекларувала Ірина Кормишкіна — 123,5 млн грн. При цьому основний дохід отриманий не депутаткою, а її чоловіком Юрієм Кормишкіним, який є бенефіціарним власником агропромислового холдингу та ключовою особою однойменної фінансово-промислової групи «Південна Аграрно-Експортна Компанія«. Народний депутат Олександр Сова зазначив у декларації 58,4 млн грн доходу. Більшу частину отримала його дружина Людмила від зайняття підприємницькою діяльністю. Активи депутата та членів його родини об’єднані в «Групу родини Сова», основним напрямком діяльності є виробництво та реалізація ювелірних виробів під брендом SOVA. Сукупний дохід нардепа та його сім’ї зменшився порівняно з 2022 роком на 7,6 млн грн. Замикає трійку лідерів цієї фракції за доходом Жан Беленюк. Розмір доходу депутата у 2023 році склав понад 36 млн грн. З них 21,6 млн грн становлять — від погашення облігацій внутрішніх державних позик. Дохід депутата торік зріс у 18 разів порівняно з 1,96 млн грн у 2022-му. Фракція «Батьківщина» З фракції «Батьківщина» 24 народні депутати за два роки задекларували сукупний дохід у 272 млн грн. Дохід депутатів у 2023 році зріс більш ніж у 2 рази в порівнянні з 2022-м. Деяким депутатам торік вдалось збільшити суму доходу в десятки разів. Розмір сукупного доходу члена фракції «Батьківщина» Андрія Пузійчука з ФПГ «Фундамент» у 2023 році збільшився в понад 200 разів внаслідок отримання доходу його дружини Юлії Пузійчук. Переважно, це прийняті від самого нардепа в дар частки у статутних капіталах декількох компаній. Серед лідерів за доходами в «Батьківщині» у 2023 році також стали Олег Мейдич — 45,8 млн грн та Костянтин Бондарєв — 9,8 млн грн. Значну частину задекларованих доходів пана Мейдича становить дохід від підприємницької діяльності його дружини Тетяни у 40 млн грн. У цілому дохід родини збільшився на 64% в порівнянні з 2022-м. Крім того, Костянтин Бондарєв є ключовою особою групи «Велес», основними напрямками діяльності якої є надання фінансових послуг та харчова промисловість. Пан Бондарєв є одним з 5 членів даної фракції, доходи яких зменшились порівняно з 2022 роком. Фракція «Європейська Солідарність» Загальний дохід депутатів «Європейської Солідарності» за 2022-2023 рр. складає трохи більше ніж 3 млрд грн. Понад 95%, тобто 2,9 млрд грн від цієї суми, припадає на дохід Петра Порошенка. Він разом із сином Олексієм є ключовою особою ФПГ «Укрпромінвест». До слова, доходи фракції, лідером якої є Петро Порошенко, складають понад 42% від усієї суми доходів чинних нардепів. Андрій Лопушанський з ФПГ «Група Андрія Лопушанського» у 2023 році задекларував майже 17 млн грн доходу. Основна частина припадає на дохід його дружини Тетяни від відчуження нерухомого майна на майже 11 млн грн та дохід від підприємницької діяльності у 4,9 млн грн. Дохід Вікторії Сюмар за 2023 рік — понад 13 млн грн, 10 млн грн з якого отримав її чоловік Віктор Христюк за відчуження нерухомого майна. Пані Сюмар є лідеркою за зростанням доходу у 2023 році порівняно з 2022-м. Фракція «ГОЛОС» Сукупний дохід 20 депутатів від «ГОЛОСУ» за 2022 рік складав 44,5 млн грн. А у 2023-му збільшився на 15,9% і становить 51,5 млн грн. Це найменший показник серед усіх представлених фракцій та груп парламенту 9 скликання. Найбільше задекларували члени фракції Ярослав Рущишин — ключова особа «Групи родини Рущишин» із доходом за 2023 рік у 9,8 млн грн, Галина Васильченко — 8,9 млн грн та Юлія Клименко — 6,6 млн грн. Основну частину, тобто 5,6 млн грн задекларованого доходу Юлії Клименко, отримав її чоловік у вигляді доходу від підприємницької діяльності. Подібна ситуація й у Галини Васильченко, де дохід її чоловіка у 2023 році склав 7,4 млн грн, що становить 83% від усього задекларованого доходу депутатки. Депутатська група «Партія «За майбутнє» Сукупний дохід 17 депутатів «Партії «За майбутнє» за 2022 рік склав 387,2 млн грн. У 2023-му він збільшився на 33,2% до 515,8 млн грн. Тобто, представники депутатської групи «Партія «За майбутнє» за два роки отримали 903 млн грн доходу, що становить 12,7% від загальних доходів чинних нардепів. Степан Івахів посідає друге місце серед усіх чинних нардепів за доходом у 536,4 млн грн за два роки. Він є однією з ключових осіб фінансово-промислової групи «Континіум» і серед членів депутатської групи найбільше задекларував доходу на суму 236 млн грн у 2023-му. При найбільшому рівні доходу в «Партії «За майбутнє», Степан Івахів також є одним з умовних лідерів за зменшенням коштів, у 2023-му його доходи «схудли» на 64,4 млн грн внаслідок зменшення доходу від дивідендів. У 2023 році в «Партії «За майбутнє» найбільше задекларували доходу Віктор М'ялик — 201,5 млн грн і Богдан Торохтій — 16,8 млн грн. Порівняно з 2022 роком найбільше зростання доходів у 1245% зафіксовано у вищезгаданого Віктора М'ялика від відчуження нерухомого майна. Також доходи збільшились в Ігоря Палиці внаслідок отриманих дивідендів в розмірі 5 млн грн. Син Ігоря Палиці — Захар є ключовою особою ФПГ «Група родини Палиця». Депутатом фракції з найменшими доходами є Ярослав Дубневич, учасник «Групи братів Дубневичів», дохід якого за 2023 рік склав 503 тис. грн. В жовтні 2023-го НАБУ оголосило Ярослава Дубневича у міжнародний розшук за обвинуваченням в заволодінні майном держави на суму 2,1 млрд грн. Депутатська група «ДОВІРА» Сукупний дохід 19 депутатів групи «ДОВІРА» за 2023 рік збільшився вдвічі та склав 314,5 млн грн проти 148,7 млн грн у 2022-му. Найзаможнішими депутатами в «ДОВІРІ» є Борис Приходько, ексзаступник голови Нацбанку, дохід якого за 2023 рік склав 227,9 млн грн, Роберт Горват — ключова особа «Групи родини Горват» — 18,7 млн грн, Сергій Вельможний — 12,9 млн грн доходу. Депутатська група «Відновлення України» Сукупний дохід 17 членів депутатської групи за 2023 рік склав майже 70,5 млн грн, а за 2022 рік понад 260 млн грн. Це єдина депутатська група, сукупний дохід якої зменшився більш ніж в три рази. Здебільшого, це відбулось внаслідок зменшення доходів Вадима Столара. Найбільший задекларований дохід у 2023 році серед нардепів «Відновлення України» отримав Ігор Кісільов — понад 38 млн грн. Порівняно з 1,2 млн грн у 2022-му його сукупний дохід збільшився майже в 30 разів від підприємницької діяльності та відчуження рухомого майна згідно з даними декларації його дружини Ганни. Друге місце посідає Олександр Фельдман — ключова особа ФПГ «АВЕК» із сукупним доходом за 2023 рік у 9 млн грн, який порівняно з 2022-м збільшився майже в 3 рази за рахунок відчуження рухомого майна. Третє місце за найбільшим загальним доходом за 2023 рік серед нардепів групи «Відновлення України» посідає Вадим Столар, який є членом ФПГ «Група родини Столар». Його сукупний дохід за 2023 рік склав понад 5 млн грн, але порівняно з 2022-м він зменшився майже в 50 разів і у 2022-му становив 249 млн грн. Зменшення сталося через неотримання дивідендів від EMPIRE SYSTEM LTD (Британські Віргінські острови), АТ ЗНВКІФ «Медісон» та АТ ЗНВКІФ «Генезис». Депутатська група «Платформа за життя та мир» Сукупний дохід 22 членів депутатської групи склав понад 130 млн грн за 2023 рік та 143 млн грн за 2022-й. До трійки лідерів з найбільшим сукупним доходом у 2023-му входять: Юрій Бойко, Віталій Борт та Григорій Суркіс. Зокрема, сукупний дохід Юрія Бойка торік склав понад 54 млн грн, 28 млн грн з них отримала його дружина Віра як подарунок у грошовій формі від сина Анатолія Бойка. В порівнянні з декларацією за 2022 рік, дохід Юрія Бойка у 2023-му зріс майже у 2 рази. Адже у 2022 році Анатолій подарував матері лише 14,5 млн грн. Нардеп Віталій Борт — ключова особа «Групи родини Борт», має 41 млн грн сукупного доходу, що на 4 млн менше ніж у 2022-му. Ця сума складається з заробітної плати народного обранця та доходів його дружини Ольги. Григорій Суркіс — ключова особа в «Групі братів Суркісів«, у 2023 році отримав сукупний дохід у понад 14 млн грн, що в 3,5 рази більше ніж у 2022-му, внаслідок отриманого доходу від відчуження рухомого майна. Члени депутатської групи «Платформа за життя та мир» Олександр Пономарьов та Нестор Шуфрич не подали декларації за 2022-2023 рр. У липні 2023-го Олександр Пономарьов отримав підозру у державній зраді. Сукупний дохід пана Пономарьова за 2020 рік за поданими деклараціями склав 630 тис. грн. Нестор Шуфрич, який є ключовою особою в ФПГ «Група Нестора Шуфрича», наразі перебуває у СІЗО. У 2023 році він також отримав підозру у державній зраді. Позафракційні Сукупний дохід 20 народних депутатів, які не входять до складу жодної фракції чи групи, за 2023 рік склав майже 250 млн грн, що у 2 рази більше ніж у 2022-му. З найбільшим сукупним доходом за 2023 рік стали нардепи Олена Кондратюк, Олесь Довгий та Антон Яценко. Олена Кондратюк у 2023-му задекларувала майже 85 млн грн, що вдвічі більше за попередній рік із 37 млн грн. Збільшення відбулось переважно за рахунок підвищення рівня зарплати її чоловіка — СЕО медіагрупи Starlight Media Олександра Богуцького. Доходи Олеся Довгого — ключової особи «Групи родини Довгих», зросли майже в 10 разів з 4,5 млн грн у 2022-му до 46,5 млн грн у 2023-му. Це сталося за рахунок платежів від співвласника «Нової пошти» Вячеслава Климова, які є офіційною заставою на придбання обʼєктів нерухомості. Задекларований дохід Антона Яценка — ключової особи «Групи Антона Яценка» в 2023 році склав 38,5 млн грн, що більш ніж на 20 млн грн більше у 2022-му. Приріст відбувся внаслідок отриманої спадщини у негрошовій формі (вартість квартири понад 10 млн грн) та доходу дружини від надання майна в оренду. У позафракційного Олександра Дубінського відсутні декларації за два роки. Згідно з декларацією за 2020 рік, сукупний дохід складав понад 1 млн грн. Повна версія дослідження на сайті YouControl

Інфографіка youcontrol.com.ua

Упродовж 2023 року лідери енергетичного комплексу України заробили 745,87 млрд грн, що на 8% більше, ніж сукупний дохід цих компаній роком раніше (688,45 млрд грн). До рейтингу потрапили п’ять державних компаній, чотири компанії з групи СКМ Ріната Ахметова, а також ТОВ «Київська обласна ЕК», що належить Костенко Нелі.

«Сьогодні НАБУ підтвердило те, на чому я наголошувала останні кілька років: так звана «земельна реформа» – це авантюра всупереч інтересам України. А головний її ідеолог – корупціонер, що використовує високі державні посади задля лобізму та незаконного збагачення».

Про це заявила у Верховні Раді лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко.

Абсурдно, коли на високі посади в Україні, які вимагають глибоких знань, практичного досвіду та відповідності фаху специфіці справи, призначаються фігури, котрі геть не орієнтуються ані у деталях, ані у тонкощах того, чим їм доведеться займатись.

Як Польща прийшла до рішення згорнути вільний ринок землі? - на це питання я попросив відповісти польського журналіста, політолога, кореспондента Національного банку Польщі в Україні Міхала Козака..Чому було прийнято таке рішення? Ми добре пам'ятаємо, що трапилося з ринком нерухомості в Польщі, коли його відкрили для іноземців. Якщо в 2004 після вступу в ЄС квадратний метр у Варшаві коштував 2000-2500 злотих, то буквально за 2-3 роки, використовуючи дешеві європейські кредити, іноземні спекулянти накрутили ціни в кілька разів, до 10000 злотих.

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Враг в очередной раз атаковал через воздушное пространство Украину 20-ю ударными беспилотниками с территории рашистской федерации

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.