​Конспірологія, що дуже схожа на правду

Після відбиття атаки на Ізраїль українці почали задаватись питаннями, які є дуже не зручними для союзників, але від відповідей на які залежить існування і функціювання незалежної української держави. І головне з цих питань: чому небо Ізраїлю союзники швидко закрили, а Україну вже другий рік росія бомбардує, а у відповідь ми чуємо тільки співчуття та те, що союзники не можуть збивати російські ракети, бо почнеться третя світова та ядерний апокаліпсис.

Чудово знаючи, що за Іраном стоїть росія, і що росія вже могла допомогти створити і ядерну бомбу і «брудну», США, тим не менш, разом з союзниками швидко відбили атаки Ірану, зовсім не переймаючись тим, що у Ірана може бути така бомба. То чому ж вони так само не допомагають Україні?

Відповідь на це питання сягає корінням в новітню тридцятирічну історію України і є дуже непростою, однак поведінку партнерів гарно прокоментував Петро Олещук: «Для умовного представника ж Держдепу «ескалація» - це створення проблем для нього та його відомства. Якщо українці мовчки помирають, то це, очевидно, не «ескалація». А от якщо у відповідь інші українці розносять російські НПЗ... Тут уже точно «ескалація», бо це створить багато проблем для представника Держдепу. Але що у США знають чітко: якщо щось долетить до Ізраїля, вибухне і когось вб'є, то Ізраїль неодмінно відповість. Відповість максимально криваво, як його не переконуй. І він, що важливо, має для цього ресурси. І от уже «ескалація» перетворюється на «надзвичайну ескалацію». Єдиний засіб цього запобігти - це не дати чомусь впасти на ізраїльтян. І США та їхні союзники саме цього і досягнули.

Коли у нас забирали ядерну зброю, то робили це американці саме для того, щоб не допустити «ескалації». Для себе. Вони розуміли, що росіяни колись спробують повернути Україну. Якби Україна була ядерною державою, то це б створило нереальні проблеми для США. Довелося б терміново намагатися врегулювати ситуацію, проводити термінові переговори за участю усіх провідних держав. Можливо, навіть вводити власні війська, аби не допустити гіршого. А так, напад росіян на без'ядерну Україну - це просто привід запастися попкорном і спостерігати. І так у всьому. Вони роблять простіше для себе, простіше, прогнозованіше, з меншими ризиками. Для себе - не для інших».

Однак сьогоднішня поведінка США ґрунтується не просто на власних інтересах. Вони достатньо добре знали, яка влада сформувалась в Україні за тридцять років, і для них можновладці в Україні є дзеркальним відображенням влади в росії: клептократи, що збагачуються, обкрадаючи власне населення, а при цьому роблять бізнес в росії з росіянами і залюбки продають інтереси держави за російський газ.

Те, що започаткував Кучма в Україні, реально є дзеркалом влади росії: проведена така ж «приватизація» для своїх обраних і за схемою, яку запропонував росіянин Гайдар, створено таких самих клептократів і аналогічну корупцію.

Як можна сприймати країну та її керманичів, якщо останні з легкістю йдуть на роззброєння країни, погоджуються віддати атомну зброю без реальних гарантій, співпрацюють з росією, а президенти - сидять на газовій голці росії, роблячи собі бізнес? І в США це дуже добре знали.

Тож, коли в 2014 році путін почав війну, то, зі згоди Порошенка, до української влади було запущено «команду ліквідаторів» системи державного управління, до якої увійшли такі особи, як Мілованов, Наєм, Данилюк, Яресько, Супрун та багато інших, котрі під прикриттям «реформ» і боротьби з корупцією розпочали свою діяльність по знищенню державного управління та галузей економіки, плюс працювали на максимальний занепад оборонної галузі. Знали в США і той факт, що більшість законів, які протягували вже після януковича, були направлені на гармонізацію українського законодавства під російське. А якщо все це відбувається, отже, влада хоче жити під керівництвом росії?

Частина команди ліквідаторів з появою Зеленського нікуди не зникла, а лише була перепризначена на інші посади, де могла так само імітувати діяльність, а, насправді, запроваджувати корупційні схеми та наносити шкоду країні.

Вже через три роки царювання Зеленського державні інституції перестали працювати так, як слід. Ручний парламент голосував ахінею. Ручний неукраїнський уряд приймав рішення на шкоду державі та її державотворення, але чітко виконував рішення, що стосувались третіх осіб, латифундистів, транснаціональних корпорацій та українських клептократів.

Чиновники ж і усі призначенці на посади перетворились на касту, котрі монетизують свої посади, передаючи долю на гору, не боячись бути спійманим на корупції. А якщо ж когось і ловили, то тільки, якщо особа вирішувала лишити собі більший відсоток, ніж їй дозволяли, але і за таких умов ловля нагадує спортивну рибалку. З однією лише відмінністю: забрали недодане на гору і — відпустили.

Судова система, що була корумпована ще при януковичу, при Зеленському перетворилась на монстра, котрий чітко демонструє суспільству поділ держави на три касти. Перша - клептократи та представники влади (депутати, високопосадовці, судді, прокурори), друга - обслуга вищеперерахованих і третя - народ. І судійство в країні почало нагадувати суд по майновому праву: громадянина за крадійство семи пачок сигарет під час військового стану відправляли на сім років до вязниці, а от щодо міністра «яйця по 17 гривень» та інших наближених за штуку — ніяких обвинувачень, а якщо щось до суду і доходить, суд демонструє повну безкарність для таких осіб, демонструючи суспільству, що в країні існує каста недоторканих, а усі гілки влади працюють на обраних, а самими цими гілками влади керує п'ять менеджерів Зеленського.

Тож, по факту, знаючи про роботу «ефективних» менеджерів в середині країни, про зв'язки багатьох представників усіх гілок влади з росією і наявності у них російських паспортів, знаючи про домовленості в «Омані», США були переконані, що таки Київ буде за три дні, а в країні може буде партизанська війна.

Однак так не сталось, хоча ліквідатори і донині на посадах і монетизують їх, а країною керують п'ять менеджерів з проросійської партії регіонів, які ніколи і ніким не обирались. Але і сьогодні ці менеджери постійно (як і в квітні 2022 року) роблять спробу проводити переговори на умовах росії, розкрадають країну, наголошують, що гроші на телесеріали і марафони важливіші за гроші на армію чи закупівлю зброї. Про що ті ж Штати чудово знають.

Україна вистояла тільки тому, що народ дав і дає шалений спротив окупантові, але поки що не знає, як позбутись «ефективних» менеджерів та клептократів Кучми, які всі зав'язані на російських кримінальних грошах і бачать в Україні тільки територію, яку треба грабувати.

Також треба зазначити, що Україна не має в США такого лоббі, як Ізраїль. Представники з діаспори, як Яресько і Супрун, виявились аж ніяк не проукраїнськими і незацікавленими в розбудові і розвитку України. Інша частина української діаспори тільки два роки реально допомагає, проводить пікети, вимагала ленд-лізу, тоді як послиця Маркарова виступала проти і, окрім свого ресторану та незрозуміло яких ще справ, не занадто переймалась вирішенням озброєння для України.

Не має в Україні і своєї Голди, котра стане на захист країни і захист інтересів держави. Та й державників сьогодні при владі - немає. А ті, хто захопив владу - крадуть гроші і не думають про державність. А остання заява Шмигаля, що гроші на телемарафон, який ніхто не дивиться, важливіші за гроші на озброєння, доводять, що Зеленський і його команда дуже не хочуть перемоги України, але змушені імітувати діяльність проти агресора.

А от щоб союзники стали краще ставитись до України і поважати, то тут потрібні державники, які власні інтереси збагачення будуть ставити нижче за інтереси країни. А тому не слід дивуватись, що до Ізраїлю у Штатах краще ставлення, ніж до України. Просто там не розраховували, що Україна не росія, а українці - не тупа біомаса, як росіяни. Однак це не означає не просити допомоги і озброєння і не вимагати обіцяного ленд-лізу і не боронитсь як з зовнішнім, так і внутрішнім ворогом.

Оксана КОТОМКІНА, Кофлікти і закони

Фото з відкритих джерел